Методологія Індексу SCORE в Україні

    Індекс reSCORE для України у 2023 р. 

    Індекс reSCORE для України у 2023 р.   

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України у 2022 році, новим фокусом індексу SCORE для України стали стійкість, відновлення та відбудова країни (англійською - Resilience, Recovery and Reconstruction). Індекс reSCORE для України - це спільна ініціатива, яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку USAID та Програма розвитку ООН (ПРООН) і впроваджує Центр сталого миру та демократичного розвитку SeeD. Як і раніше, дослідження проводитиметься щорічно для оцінки стійкості суспільства та відновлення країни. Дослідження проводититься щорічно як інструмент для оцінки стійкости суспільства та відновлення країни, що формує публічні політики та програми національних, місцевих та міжнародних партнерів.

    Індекс reSCORE для України у 2023 році базується на даних кількісних особистих структурованих інтерв’ю, зібраних у період з 26 березня по 12 червня 2023 року. Опитано 5,914 респондентів за стохастичною стратифікованою вибіркою.  Опитування проводилось на підконтрольних Україні територіях окрім Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та окупованих частин Херсонської і Запорізької областей. 

    Додатковими компонентами дослідження reSCORE є панельна вибірка із 167 респондентів та компонент громад із 504 респондентами-представниками громад (зокрема, це представники громадянського суспільства, державні службовці, які працюють у певних секторах, представники ОСББ та старости із 32 громад). Ба більше, у рамках reSCORE було опитано 500 осіб з інвалідністю та 500 представників молоді (віком від 18 до 35 років) із Чернігівської, Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської, Полтавської, Сумської та Запорізької областей, а також 500 ветеранів  з усієї країни, які зараз вже не перебувають на військовій службі, але брали участь у бойових діях після 24 лютого 2022 року. Таким чином, польова частина дослідження охоплює 8,085 респондентів.    

    Індекс reSCORE 2023 року оцінює соціально-економічну та політичну ситуацію в Україні, зокрема рівень соціальної згуртованості, задоволеність державними послугами, сприйняття стану безпеки людини та довіри до інституцій, а також громадянську поведінку, політичні вподобання та споживання інформації. Цьогорічна хвиля дослідження оцінює також травматичні досвіди внаслідок повномасштабного вторгнення Росії зокрема й досвід життя під російською окупацією. reSCORE довзоляє порівняти суспільну динаміку перед та після повномасштабного вторгнення Росії, оцінити соціально-економічні та політичні наслідки війни, а також її вплив на соціальну згуртованість на рівні горизонтальних та вертикальних зв’язків. Дослідження reSCORE позиціонує себе як надійне джерело даних для підтримки скоородинованих зусиль уряду, влади України та міжнародних донорів для відновлення та відбудови, а також для розробки Індексу людського капіталу відновлення та для загальної підтримки програм розвитку і гуманітарної допомоги шляхом надання наукового аналізу з урахуванням потреб людей.  

     

    SHARP Україна

    SHARP, Україна, 2022 р.  

    Комплексна оцінка стійкости населення, яка ґрунтується на дослідженні SCORE (SCORE-inspired Holistic Assessment of Resilience of Population - SHARP) - це гнучке і швидке дослідження, яке базується на соціологічному опитуванні, проведеному у три етапи. SHARP фінансується Фондом «Партнерство за сильну Україну» (Partnership Fund for a Resilient Ukraine - PFRU) і реалізується у партнерстві з Центром сталого миру та демократичного розвитку (SeeD), програмою USAID «Демократичне врядування у східній Україні» (Democratic Governance East  - DG East), програмою USAID «Трансформація комунікацій» (Transformation Communications Activity   - TCA) та Програмою розвитку ООН (ПРООН).  

    Перший етап дослідження SHARP складався з кількісного аналізу двох вибірок: панельної вибірки та загальнонаціональної випадкової вибірки. Дані зібрано методом телефонного опитування (CATI - Computer Assisted Telephone Interviewing). Польову роботу проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 23 вересня по 5 жовтня 2022 року для панельної вибірки та з 26 вересня по 5 листопада 2022 року для основної випадкової вибірки.  

    Загальнонаціональна випадкова вибірка дослідження SHARP (N = 4,327) містить респондентів з усіх областей й репрезентативна для дорослого населення станом на 2021 рік, відповідно до демографічної структури населення згідно з даними Державної служби статистики України. Вибірку побудовано з огляду на місцепроживання респондентів до 24 лютого 2022 року, щоб врахувати переміщення населення після ескалації війни Росії проти України у цей період. Використання випадкової вибірки та її розмір мають гарантувати те, що оцінки дослідження SHARP відображають суспільні настрої в Україні. До опитування увійшли лише ті території, які на момент збору даних були підконтрольні Україні.  

    Панельна вибірка SHARP (N = 495) складається з респондентів SCORE, опитаних у 2021 році, які погодилися, щоб з ними зв’язались знову, та надали свої номери телефонів. Хоча ця вибірка і її аналіз є частиною дослідження SHARP, цих даних немає на інтерактивній платформі даних на цьому веб-сайті. Щоб дізнатися більше про аналіз панельних даних, дивіться повне дослідження першого етапу SHARP у розділі Публікації.  

    Другий етап дослідження SHARP складається з загальнонаціональної випадкової вибірки (N = 4,995). З огляду на програмні пріоритети, у цій вибірці пропорційно більше респондентів із таких областей: Чернігівська, Чернівецька, Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Херсонська, Київська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Закарпатська, Запорізька області та місто Київ. Дані були зібрані КМІС з 27 червня по 20 серпня 2023 року.

    Для забезпечення репрезентативности на національному рівні застосовуються ваги. Вагові коефіцієнти побудовано на основі області, в яких респонденти проживали до 24 лютого 2022 року, а також наявних даних Державної служби статистики України про розподіл населення в областях за статтю та віком станом на 1 січня 2022 року. Вибірка є репрезентативною за статтю та віком. Луганська область не була включена в опитування через низький рівень досяжності нинішніх мешканців цієї області.

     

    SCORE Україна — загальнонаціональне дослідження (на підконтрольних уряду України територіях)

    SCORE Україна 2021
    це спільна ініціатива, що фінансується USAID, ПРООН та ЄС, та реалізується Центром сталого миру та демократичного розвитку (SeeD). Дані були зібрані з січня по травень 2021 року та складалися з національно-репрезентативної вибірки з 12 482 особистих інтерв’ю, з яких 3490 – з підконтрольних уряду територій Луганської та Донецької областей та 2857 – з областей Азовського та Чорноморського регіонів (Запорізька, Херсонська, Одеська, Миколаївська області). Крім національно-репрезентативної вибірки, було проведено 1010 інтерв’ю поблизу лінії зіткнення в Луганській та Донецькій областях, 3600 інтерв’ю – у 18 містах та селищах, також 519 інтерв’ю було проведено з ветеранами АТО/ООС у 5 областях, 325 інтерв’ю з особами з інвалідністю з 3 областей та 1000 інтерв’ю з молоддю у п'яти областях. У непідконтрольних уряду територіях (НКУТ) Луганської та Донецької областей було проведено 638 інтерв’ю з використанням методології CATI.

    SCORE Україна 2016
    У 2015 році Центр сталого миру та демократичного розвитку (SeeD) запросили для застосування Індексу SCORE в Україні за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри» (UCBI), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Бюро USAID з ініціатив перехідного періоду (OTI).  Щоб оцінити рівень напруженості в суспільстві та знайти рішення для підвищення рівня згуртованості в країні, SeeD спільно з UCBI провели першу хвилю SCORE в Україні з серпня 2015 року по грудень 2016 року, опитавши 7700 респондентів за загальнонаціональною вибіркою та провівши понад 300 інтерв'ю в кожній області, а також створивши додаткову вибірку з 1600 внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У першій хвилі «SCORE Україна» (загальнонаціональному дослідженні 2016 року) в центрі уваги було вивчення поглядів громадян на реформи державної політики та процес розбудови миру, їхніх уявлень щодо своєї ідентичності, доступу до послуг та їхньої громадянської активності, а також викликів, з якими стикаються ВПО. Під час першої хвилі були розроблені аналітичні матеріали, що містили ґрунтовані на фактичних даних та принципах участі рекомендації для розроблення політик та комунікацій. Ці  матеріали викликали значний інтерес серед зацікавлених сторін (зокрема, чиновництва, журналістів, представників громадянського суспільства).  

    SCORE Україна 2018
    USAID та SeeD визнали, що необхідно також провести лонгітюдне та порівняльне дослідження, в якому можна буде відстежити ключові показники у часі, а також краще зрозуміти соціально-політичну динаміку та тенденції в суспільстві. Друга хвиля «SCORE Україна» калібрувалася влітку 2017 року на підставі консультацій із зацікавленими сторонами та 8 регіональних фокус-груп в Херсоні, Харкові, Краматорську, Києві, Івано-Франківську, Львові, Сєвєродонецьку й Одесі. Після цих уточнень було розроблено опитувальник для другої хвилі, а самі опитування почалися в січні 2018 року. Їх проводила компанія «Growth from Knowledge» (GfK). Загалом за допомоги стратифікованої випадкової вибірки було проведено 9018 особистих інтерв’ю з родинами у 24 областях та місті Києві. 6102 респонденти з першої хвилі також взяли участь у другій хвилі як панельна частина вибірки, що дало змогу провести більш надійний аналіз та відстежити причинно-наслідкові зв'язки. Загальнонаціональне дослідження «SCORE Україна 2018» зосереджувалося на  таких завданнях:

    • Відстежити переважну суспільну та міжгрупову динаміку та дослідити ресурси громадянського суспільства, установки та орієнтації щодо розвитку конструктивного громадянства;
    • Зрозуміти рівень безпеки людини, задоволення послугами та доступу до них, а також соціально-економічні труднощі, які можуть негативно вплинути на соціальну згуртованість і розвиток; визначити загрози для безпеки людини, на які наражаються різні групи населення;
    • Дослідити, як альтернативна політика здатна посилити або послабити соціальну згуртованість, участь громадян та почуття безпеки в Україні; та визначити чинники підтримки реформ та реінтеграції, щоб краще зрозуміти тривоги та страхи громадян;
    • Організувати поглиблене вивчення кризових зон, вразливих груп, пріоритетних питань і конкретних сфер соціальної напруженості, виявлених під час першої хвилі.
       

    SCORE Україна — вивчення поглядів підлітків у школах

    «SCORE Україна — вивчення поглядів підлітків у школах» проводилось у тісному партнерстві з ЮНІСЕФ та Міністерством освіти і науки України. Дослідницька група ретельно розглянула всі етичні міркування, щоб забезпечити захист прав дітей під час дослідження, а також заходи, що відповідають етичним стандартам ЮНІСЕФ та національним етичним стандартам. Опитування схвалила Комісія із психології та педагогіки Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

    Показники було обрано та розроблено на підставі ретельного вивчення літератури та консультацій з експертами з підліткової психології. Вони охоплювали позитивний досвід підлітків у сімейному та шкільному контексті (наприклад, зв’язки у сім’ї, залученість батьків, підтримка з боку вчителя та однолітків), негативний досвід (наприклад, фізичне насильство, цькування, вразливість до домашнього насильства та конфліктів, схильність полишати навчання) та різні наслідки для розвитку підлітків (наприклад, агресія, тривога та депресія). Дослідження також включало оцінювання життєвих навичок та громадянських ресурсів підлітків (до них належать, зокрема, творчість, здатність до розв'язання проблем, активне громадянство).

    Перш ніж проводити опитування, регіональні керівники на місцях з Національної мережі Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка (УІСД) пройшли одноденний тренінг. Потім учнів та учениць поінформували про цілі дослідження, про те, як будуть використовувати дані, та про те, що участь добровільна. Кожен учень та учениця отримали опитувальник та індивідуальний конверт, в який вони могли покласти заповнену анкету та заклеїти його.

    SCORE Україна для шкіл 2017
    Перша хвиля «SCORE Україна — вивчення поглядів підлітків у школах» проводилася в рамках проєкту SCORE для східної України, також відомого як «SCORE ООН для східної України 2017» (USE 2017), який було реалізовано у партнерстві з SeeD, ПРООН, ЮНІСЕФ та МОМ. У першій хвилі було опитано 3300 підлітків віком 13–17 років із 48 навчальних закладів Донецької та Луганської областей (з підконтрольних уряду України територій). Результати та звіти першої хвилі доступні на сторінці «Східна Україна».
     

    SCORE Україна для шкіл 2018 
    У 2018 році у другій хвилі «SCORE Україна для шкіл», проведеній на замовлення ЮНІСЕФ, було розширено як масштаб, так і охоплення дослідження. Дані збирали впродовж першого семестру 2018–2019 навчального року. Вибірка становила 7846 підлітків віком від 12 до 19 років. Респондентами були учні з 200 навчальних закладів України, які проживали на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей, а також у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Миколаївській, Львівській та Київській областях.


    SCORE Україна для шкіл 2019 
    У 2019 році методологію дослідження було уточнено у співпраці з ЮНІСЕФ, і розпочалося проведення третьої хвилі. Дані збирали впродовж першого семестру 2019–2020 навчального року. Вибірку становили 8643 підлітки віком від 13 до 19 років, оскільки було вирішено, що дані, одержані від 12-річних підлітків, не можна вважати цілком надійними. Респондентами стали учні з 215 навчальних закладів України, які проживали на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей, а також у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Миколаївській, Львівській та Київській областях і місті Києві.


    Що таке SCORE?

    Фінансові й людські ресурси, які можна інвестувати в процес миробудування, сильно обмежені порівняно з тими ресурсами, що їх вкладають у війни та конфлікти. Для того, щоб ефективно та стратегічно обґрунтовано використовувати наявні ресурси для досягнення позитивних змін у процесах подолання конфліктів та підтримання миру і, зокрема, розробляти цільові програмні інтервенції, необхідно достеменно розуміти рушійні сили конфлікту в кожному конкретному контексті. Часто програми миробудування та розвитку ґрунтуються на обмежених даних, зібраних суто шляхом консультацій з невеликою кількістю національних експертів та/або фахівців з конфліктів, причому лише невелика частина їхніх висновків ґрунтується на фактичних даних. Щоб поліпшити процес миробудування і трансформації конфліктів, а також розвинути  гармонію в суспільстві, як у вертикальному вимірі (між урядовими установами та громадянами), так і в горизонтальному (між різними групами в суспільстві), конче необхідно спиратися на доказові фактичні дані. Наявні підходи часто не дають змоги емпірично встановити зв'язок між потенційними рушійними силами конфлікту та бажаними результатами для розбудови миру так, щоб це допомогло розв'язати проблеми з розробкою політик та програм. Саме тому навіть щирі зусилля й інвестиції часто не досягають бажаних цілей та суспільних змін.

    Мета SCORE — підвищити ефективність зусиль з побудови миру на підставі фактичних даних. Цей інструмент був розроблений для усунення вищезгаданих недоліків в організації сталих процесів трансформації конфліктів. Як адаптивний, гнучкий та доказовий інструмент діагностичної та прогностичної оцінки SCORE можна використовувати, щоб визначати точки входу програмної діяльності, які з найбільшою ймовірністю зможуть досягти позитивних результатів для розбудови миру. З огляду на це SCORE бере до уваги стурбованість миротворчої спільноти, національні та міжнародні представники якої часто досі не певні в ефективності своїх інвестицій. Завдяки SCORE уряди, донори та миробудівні організації набувають можливість систематично розробляти й тестувати теорії трансформації конфліктів, перш ніж спонсорувати та втілювати нові програми розбудови миру.

    SCORE базується на сукупності наукових дисциплін, таких як соціологія, психологія, дослідження міжнародних відносин та проблем безпеки, а гнучкість Індексу вможливлює урахування в ньому новітніх досліджень, тенденцій глобальної політики та реалій кожного місцевого та регіонального контексту. Індекс було розроблено 2012 року на Кіпрі Центром сталого миру і демократичного розвитку (SeeD) і Програмою розвитку ООН за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). SCORE ґрунтується на дослідженнях участі, в основі яких лежить поєднання методів. Для уточнення опитувальника SCORE, який укладають на підставі великої бібліотеки інструментів вимірювання та показників SCORE, проводять  консультації із зацікавленими сторонами різних рівнів, фокус-групи та інтерв'ю. Наведений нижче рисунок 1 ілюструє цикл процесу застосування Індексу SCORE.

    Рис. 1. Цикл процесу застосування Індексу SCORE

     

    Індекс SCORE не передбачає універсалізації формату, часто характерної для інших крос-національних індексів. Щоб гарантувати, що кожен Індекс SCORE надійно відображає суспільну динаміку конкретної країни, де проводять дослідження, процес зазвичай починається зі спільних  консультацій із широким колом національних зацікавлених сторін, включно з громадянським суспільством, науковими колами, урядом, керівництвом бізнесу та спільнотами на низовому рівні. Такі консультації сприяють глибокому розумінню суспільної динаміки в контексті бажаних результатів, а техніку картування системи (створення детальних та інтегрованих концептуальних моделей) використовують, щоб фіксувати й перевіряти складні взаємозв’язки між різними соціальними, економічними, політичними й особистого рівня динаміками та компонентами. На таких концептуальних засадах обирають, адаптують та розробляють відповідні засоби вимірювання (або з наявної бібліотеки інструментів SCORE, або спеціально призначені для конкретної країни).

    Індекс SCORE відповідно до потреб дає змогу органічно поєднувати різні способи збору даних, у тому числі опитування, дискурс-аналіз, експертні оцінки. В ньому також використовують новітній аналітичний та статистичний інструментарій. Велика вибірка опитувань SCORE  уможливлює високий рівень точності вимірюваних показників для різних регіонів країни та різних суспільних груп (наприклад, окремих етнічних громад або соціально-демографічних груп, таких як ВПО).  Польовий етап зазвичай проводять у співпраці з визнаними національними соціологічними установами або агенціями, які мають підтверджений рівень культурної та контекстуальної компетенції та чутливості, необхідний для надійного збору даних.  Отримані дані  опрацьовують такими методами, як факторний аналіз, дисперсійний аналіз, регресійне моделювання та моделювання структурних рівнянь. Для численних індикаторів розробляють надійні метрики, які потім трансформуються в мережевий аналіз і прогностичні моделі, за допомоги яких можна виявити складні взаємозв'язки між різними показниками та групами. Такий процес моделювання дає змогу запропонувати ефективні точки входу для розроблення проєктів та політик на підґрунті фактичних даних.

    Спираючись на принципи спільної дослідницької роботи, попередні результати SCORE тлумачать на підставі консультацій з різними зацікавленими сторонами та групових обговорень, які впливають на подальший аналіз даних та розроблення аналітичних матеріалів. Така тісна співпраця та спілкування з ключовими зацікавленими сторонами, а також населенням на низовому рівні не лише збагачують результати дослідження SCORE, роблять їх глибшими та вагомішими, а й формують відчуття відповідальності та стимулюють конструктивні публічні обговорення, гарантуючи, що кінцеві продукти SCORE будуть максимально контекстуальними та максимально ефективними. 

    Детальніше роз'яснення методології SCORE доступне в короткому методологічному документі. Інформацію про використання платформи можна знайти в короткому відео на нашій Фейсбук-сторінці або в посібнику «Як читати SCORE?»
     

    Словник SCORE

    • Бажані результати: Визначені бажані та пріоритетні нормативні цілі, які стосуються оцінювання та сприяння соціальній згуртованості у певному контексті (тобто гармонія між групами, пом'якшення тенденцій насильства, дотримання прав людини). Ці результати перелічено в розділі вимірів на платформі SCORE, але їх не слід плутати з категоріальними / тематичними класифікаціями. Інші виміри, перелічені на платформі SCORE, — це категорії, де тематично згруповано різні показники.
    • Показники: Компоненти концептуальної моделі переводять у метрики та показники, які можна виміряти через опитування громадської думки. Кожен показник, що вимірює певне явище (таке, як економічна безпека, дискримінація щодо аутгруп, відданість правам людини, підтримка певних аспектів політики, посттравматичний стресовий розлад тощо), зазвичай оцінюють на підставі як мінімум 3 пунктів опитувальника, масштабованих відповідно до тестів на достовірність, щоб переконатися, що SCORE може надійно зафіксувати різні аспекти динаміки, що лежать в основі цього показника.
    • Рушійні сили / Прогностичні показники: Показники, що мають сильний позитивний або негативний вплив на бажаний результат, називають рушійними силами, або прогностичними показниками. Вони вказують на стратегічні точки входу, де є найвища ймовірність впливу на бажаний результат. Їх можна побачити в підрозділі «Аналіз взаємозв’язків».
    • Теплові карти: Для кожного показника розраховують певну кількість балів. Значення варіюють від 0 до 10, де 0 означає, що явище, вимірюване цим показником, взагалі не спостерігається в досліджуваному контексті, а 10 — що воно спостерігається чітко й повсюдно. Теплові карти показують регіональні відмінності для значень показників і дають можливість виявити проблемні території та, відповідно, більш точно спланувати інтервенції. Наприклад, показник особистої безпеки вимірюється за допомогою таких запитань:
      • Якою мірою ви відчуваєте себе в безпеці від насильства у повсякденному житті?
      • Наскільки ви впевнені в тому, що поліція чи інші інституції можуть захистити вас від насильства?
      • Якою мірою ви відчували б себе у безпеці, гуляючи вулицею вночі?

    Оцінка 0 для особистої безпеки означатиме, що ніхто в певному регіоні не відчуває себе у безпеці на індивідуальному рівні, тоді як 10 означатиме, що кожна людина відчуває себе абсолютно безпечно. Отже, теплова карта особистої безпеки для України відображає значення показника для кожної області, завдяки чому можна з'ясувати різницю рівнів особистої безпеки в різних регіонах України.

    • Аналіз взаємозв’язків (прогностичні моделі): Прогностичні моделі базуються на складному статистичному аналізі, в тому числі регресійному моделюванні, мережевому аналізі та моделюванні структурних рівнянь, та вивчають взаємозв’язки між різними показниками та бажаними результатами. Прогностичні моделі виявляють ті показники, що можуть мати ефект підсилення або послаблення тих чи інших показників чи результатів. Якщо першу хвилю SCORE можна використати для виявлення прямих взаємозв’язків та стартових значень показників, то друга й третя хвилі SCORE дають змогу проводити порівняння в часі та можуть допомогти виявити тенденції та причинно-наслідкові зв’язки. Колір ліній, що з’єднують показники й результати, відображає характер зв’язку: блакитний позначає позитивну залежність, а червоний — негативну. Товщина ліній  позначає t (інтенсивність) кореляції — що товстіша лінія, то сильніший взаємозв'язок. Цей розділ містить короткий огляд методології SCORE. Щоб детальніше вивчити методологію SCORE, ви можете завантажити посібник SCORE або переглянути інші публікації SCORE.