Методологія Індексу USE
Методологія SCORE для східної України
Методологія SCORE для східної України ретельно уточнюється для специфічного контексту східної України, як і в усіх інших країнах та регіонах, де реалізується SCORE. Кожна хвиля SCORE починається з серії консультацій із місцевими, регіональними та національними зацікавленими сторонами у Києві та в областях, де проводять дослідження. Під час консультацій зацікавлені сторони (представники влади та громадянського суспільства) визначають найважливіші тенденції та зміни в суспільстві, що мають значення для соціальної згуртованості. Саме цей спільний процес гарантує, що SCORE буде максимально актуальним у відповідному контексті.
В рамках SCORE для східної України ще з першої хвилі 2017 року було створено бібліотеку з понад 200 показників, і з кожною наступною хвилею її охоплення й аналітичний потенціал зростали. Дослідження SCORE для східної України є репрезентативним на рівні регіону та областей. Нижче — стислий опис кожної хвилі SCORE для східної України.
Перша хвиля: У 2017 році Центр сталого миру та демократичного розвитку (SeeD) спільно з ПРООН, ЮНІСЕФ та МОМ провели на підконтрольних уряду України територіях дослідження «SCORE для східної України 2017», також відоме як «Індекс соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України» (USE), яке включало:
1) 5429 структурованих особистих інтерв’ю з мешканцями п’яти областей на сході України (зокрема, 1442 у Луганській області, 2156 — у Донецькій, 612 — у Запорізькій, 613 — у Дніпропетровській та 606 — у Харківській);
2) 72 глибинних напівструктурованих інтерв’ю з місцевими експертами, які представляли всі райони Донецької та Луганської областей (було опитано по 2 експерти з кожного району);
3) 3300 структурованих особистих інтерв’ю з підлітками віком від 13 до 17 років з 48 навчальних закладів Донецької та Луганської областей.
Друга хвиля: Дослідження «SCORE для східної України 2018», відоме як «Індекс соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України» (USE), також проводилось спільно із SeeD, ПРООН, ЮНІСЕФ та МОМ. Результати ґрунтувалися на 5344 особистих інтерв’ю з мешканцями п’яти областей на сході України (1407 у Луганській області, 2127 — у Донецькій, 600 — в Запорізькій, 610 — у Дніпропетровській і 600 — у Харківській). Також було створено додаткову вибірку респондентів з територій уздовж лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях, де було проведено 700 додаткових інтерв'ю.
Третя хвиля: Дослідження «SCORE для східної України 2019» фінансувалось USAID, було здійснено SeeD у партнерстві з Програмою ООН з відновлення та розбудови миру і мало найбільшу вибірку. Результати оцінювання 2019 року ґрунтувалися на 9054 особистих інтерв’ю. Головна вибірка складалася з 3325 респондентів з підконтрольних уряду України територій та 619 респондентів з непідконтрольних уряду України територій Донецької та Луганської областей. Додатково було опитано 1810 респондентів, що проживали на території уздовж лінії зіткнення, 300 ветеранів АТО/ООС та 3000 респондентів з 15 обраних міст (Бахмут, Бердянськ, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лисичанськ, Маріуполь, Мар’їнка, Мелітополь, Покровськ, Попасна, Сєвєродонецьк, Слов’янськ, Станиця Луганська, Старобільськ). Дані збирали з жовтня по листопад 2019 року. Якщо на підконтрольних уряду України територіях використовували метод стратифікованої випадкової вибірки, на непідконтрольних уряду України територіях інтерв’юєри могли шукати респондентів через друзів або знайомих (тобто використовувати метод «снігової кулі»).
Четверта хвиля: «SCORE для східної України 2021» профінансували Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), ПРООН та ЄС, а реалізував Центр сталого миру та демократичного розвитку (SeeD). Дані збиралися з січня по травень 2021 року. Всього було проведено 7280 особистих інтерв’ю: 4325 — з респондентами з Луганської та Донецької областей (з підконтрольних уряду України територій, включаючи лінію зіткнення); 3600 — з респондентами з 18 різних міст та громад в рамках міського компоненту дослідження; 500 — з ветеранами АТО/ООС з 5 областей; 300 — з людьми з інвалідністю з 3 областей. Ще 1500 інтерв’ю було проведено в Азовському та Чорноморському регіонах. Вибірка із непідконтрольних уряду України територій становила 638 респондентів і була опитана методом CATI.
Як тлумачити результати SCORE?
SCORE для східної України — це значно більше, ніж моніторинг суспільних настроїв, тому результати не зображуються у відсотках. Натомість вони подаються у формі описових аналітичних звітів та прогнозних моделей.
Теплові карти. Для опису результатів опитування використовують теплові карти з балами за шкалою від 0 до 10 для кожного з показників SCORE. Наприклад, карта, наведена нижче, показує рівень задоволення місцем проживання для досліджуваних територій: 0 означає, що ніхто у громаді не задоволений своїм місцем проживання, а 10 — що задоволені всі. За картою ми бачимо, що населення Костянтинівки найменш задоволене своїм місцем проживання, а найвищі результати — у Бердянська та Мелітополя.
Прогноcтичний аналіз ілюструється за допомогою аналізу зв'язків, які показують, як різні показники можуть впливати на інші обрані показники / результати (наприклад, схильність до міграції, довіру до органів влади тощо). Показники можуть позитивно чи негативно корелювати з результатом, тобто або посилювати певне явище (блакитні з’єднувальні лінії), або послаблювати його (червоні з’єднувальні лінії). Такий аналіз допомагає визначити відправні точки для досягнення бажаних змін у суспільстві. У прикладі, поданому нижче, ми бачимо, що можливості для реалізації громадянських прав та задоволеність своїм місцем проживання знижують схильність до міграції та більше за інші чинники сприяють тому, щоб люди залишалися у своїх місцях проживання, натомість високий рівень доходу й економічна безпека підсилюють тенденцію до міграції, «заохочуючи» людей переїхати.
Кластерний аналіз
Щоб зрозуміти, як люди розподіляються по групах на підставі їхніх балів за конкретними показниками, ми використовуємо кластерний аналіз. Після того, як групи сформовано статистично, можна визначити основні характеристики кожної з груп та порівняти їх. Кластерний аналіз допомагає визначити пріоритети для інтервенцій та краще зрозуміти цільову аудиторію. Наприклад, у 2018 році нашим завданням було зрозуміти, хто ініціює зміни у суспільстві та чи всі види громадської активності конструктивні. Таким чином за допомогою статистичного аналізу ми визначили чотири групи, характеристики яких вказано нижче. Цей тип аналізу можна знайти в різних публікаціях тут.
Таким чином, можна вважати, що теплові карти відповідають на запитання «де?», прогнозування — «як? і чому?», а кластерний аналіз — «хто?», що забезпечує SCORE глибинність дослідження соціальної згуртованості.
Більше про те, як тлумачити SCORE та про методологію SCORE можна дізнатися зі сторінки «Публікації».